Численна акція на підтримку України відбулася 17 листопада у столиці Італії за участю різних політичних сил, журналістів, активістів і представників академічної спільноти країни й іноземних представництв. Як повідомляє кореспондентка Радіо Свобода, подія відбулася під гаслом «1000 днів російських злочинів. 1000 днів українського опору». Її присвятили періоду в тисячу днів, що спливають 19 листопада, з початку широкомасштабного вторгнення російської армії в Україну.
Згадуючи про 10-річну російсько-українську війну, яка почалася в лютому 2014 року, промовці наголошували на 1000-денній незламності українського народу і вкотре закликали італійський уряд і ЄС більш рішучими діями підтримувати боротьбу України. Ці заяви лунали в контексті майбутнього приходу до влади Дональда Трампа, якого 5 листопада у США обрали наступним президентом країни. На думку, Карла Календи – лідера італійської опозиційної партії Azione, з 2025 року нова американська адміністрація може залишити українців наодинці з російським агресором, і тоді «ми побачимо чи Європа існує, чи це лише географічне й економічне поняття».
«Незалежно від того, що ми більші, значно сильніші, з численнішим населенням – ніщо з цього не має значення, якщо відсутнє внутрішнє усвідомлення власних цінностей і відсутня воля їх захищати. Я не знаю, чи Захід ще має цю силу. Знаю, що українці її мають. Щодня я прокидаюся з розумінням, що вони борються за нас. Щодня я прокидаюся з ганьбою за країну (Італія), яка каже, що не можете використовувати зброю для ударів по військових базах в Росії, звідки вона атакує Україну. Це – ганьба!», – наголосив сенатор Карло Календа під час виступу.
Захід, який цього разу висвітлювали італійські телеканали і міжнародні інформагентства, відбувся неподалік посольства Росії в Італії. На тлі гуркоту столичного транспорту чимало промовців намагалися докричатися через дорогу до російських дипломатів. Один з організаторів події Ігор Боні, представник партії Europa Radicale, апелюючи до італійської влади, вимагав, щоб скасували почесні відзнаки Італійської Республіки, які досі носять речник президента РФ Дмитро Пєсков і російський посол в Італії Олексій Парамонов.
Через телефонний зв’язок до учасників мітингу звернулася віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно.
Вона – одна з небагатьох представників опозиційної Демократичної партії Італії послідовно й чітко захищає інтереси Києва.
Минулої суботи у Генуї євродепутатка стала жертвою словесних образ путінських прибічників, які на її очах топтали прапор Євросоюзу. «Прапор Європи завжди був символом свободи й демократії, і тому слуги м’ясника Путіна витирають об нього ноги. Але цей прапор і надалі буде майоріти та символізувати свободу в кордонах ЄС і поза його межами», – сказала Піна Пічерно.
Як вона повідомила, наступного тижня Європарламент на рівні євроінституцій започатковує кампанію на підтримку українського народу під гаслом: «Стільки, скільки потрібно». «Наші зобов’язання, надані українцям, не припиняються. Ми будемо пліч-о-пліч з Україною стільки, скільки буде потрібно. Боротися за Україну нині – означає гарантувати справедливість, свободу і демократію у світі на майбутнє», – так завершила промову віцеголова Європарламенту Піна Пічерно.
Лунали промови і від проукраїнських представників урядової партії «Брати Італії», яку очолює прем’єрка Джорджа Мелоні.
Посол України в Італії Ярослав Мельник у коментарі Радіо Свобода повідомив, що на сьогодні диппредставництво працює з італійськими партнерами над десятим пакетом військової допомоги Києву і над прискоренням темпів його ухвалення в парламенті й передачі для потреб ЗСУ.
«Дев’ятий пакет військової допомоги від Італії майже весь вичерпаний у плані своєї реалізації доставки в Україні. Системи протиповітряної оборони, які були заявлені, вже діють для забезпечення миру в Україні. Ми працюємо з партнерами, щоб ця італійська підтримка не зупинялася, щоб парламент Італії проголосував за продовження підтримки України на наступний рік», – сказав дипломат Ярослав Мельник.
На римську маніфестацію, яку організували Християнська асоціація українців в Італії, партія Europa Radicale й інтернет-видання Linkiesta, зібралися кілька сотень людей. За спостереженнями учасників, цього разу присутність італійців й іноземців була помітно більшою, хоча і не такою масовою, на що розраховують зазвичай організатори.
Одна з українських біженок, киянка Ганна Дяченко зауважила, що з готелю, де мешкають близько сотні українських біженців, на акції ходять кілька осіб. «Я з 2022 року приходжу на мітинги як на роботу, бо відчуваю свій обов’язок перед рідною країною. Я була вражена, що сьогодні італійців кількісно було більше. Якщо українці пасивні і не відчувають потреби у цих акціях, то чому тоді претендуємо від італійців та європейців, щоб нам допомагали? Ми першими повинні відстоювати свою країну», – зазначила Дяченко.
Більше новин
У Бельгії суд визнав злочинними дії колонізаторів у Конго
Німецька опозиція назвала поїздку Шольца до Києва брехливою
На фронті відбулося майже 200 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ