У п’яти містах Грузії пройшли акції на підтримку заарештованих учасників протестів

Відразу в кількох містах Грузії – Тбілісі, Батумі, Зугдіді, Телаві та Кутаїсі – 24 січня на заклик опозиційних партій і НКО пройшли акції на підтримку понад 50 заарештованих учасників багатоденного руху протесту, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Всім їм висунули кримінальні звинувачення у зв’язку з демонстраціями проти рішення грузинського уряду відкласти до 2028 року переговори про членство країни в ЄС.

Марш під гаслом «Свободу в’язням совісті» розпочався ввечері на трьох майданах у центрі грузинської столиці, у тому числі біля державного університету. Учасники всіх трьох акцій рушили до будівлі парламенту, де відбулася вже традиційна «мовчазна акція» без промов.

Читайте також: Демонстрації у Словаччині: що вимагають і до чого тут Україна?

У грудні 2024 року мітинги біля будівлі законодавчого органу кілька разів переростали у запеклі сутички між демонстрантами та підрозділами спецпризначення МВС. При цьому сотні людей зазнали поранень різного ступеня важкості.

Понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними протоколами про опір поліції. Щодо 53-х активістів висунули звинувачення в «груповому насильстві» та псуванні державного майна.

У столиці Аджарії Батумі марш протесту пройшов біля редакції видання Batumelebi, видавниця і редакторка якої Мзію Амаглобелі було заарештовано за звинуваченням у нападі на начальника місцевої поліції.

Учасники акцій протесту у всіх п’яти містах вимагали звільнення «в’язнів совісті» та проведення в країні нових парламентських виборів.

Протести в Грузії тривають із 28 листопада. Вони розпочалися після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.

Читайте також: «Із чистого аркуша» – Тбілісі прагне перезавантаження відносин з адміністрацією Трампа

Політична криза спалахнула після того, як «Грузинська мрія» здобула перемогу на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, були затьмарені порушеннями, зокрема випадками підкупу голосів, фізичного насильства і залякування.

Грузія отримала статус кандидата в ЄС у грудні 2023 року, але відносини з Брюсселем були напруженими в останні місяці після ухвалення в травні 2024 року суперечливого закону про «іноземних агентів», який проштовхнула через парламент «Грузинська мрія», що перебуває при владі з 2012 року.

29 грудня склав присягу президента Міхеїл Кавелашвілі, кандидатуру якого підтримала «Грузинська мрія».