Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті закликав європейські країни не запроваджувати загальних обмежень на тимчасовий захист для українських чоловіків призовного віку, наголосивши, що такі кроки можуть суперечити міжнародним зобов’язанням держав у сфері прав людини.
Про це йдеться в оприлюднених 25 червня «Зауваженнях щодо забезпечення захисту українців, переміщених по всій Європі» від комісара Ради Європи.
Документ з’явився на тлі дискусій у країнах Європейського Союзу про майбутнє режиму тимчасового захисту й можливість обмежити його для окремих категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку і вихідців із регіонів, які окремі держави вважають безпечними.
«Підрив солідарності має наслідки для людей і створює ризики порушення державами своїх міжнародних зобов’язань у сфері прав людини», – заявив О’Флаерті.
Комісар визнає, що Україна має право на мобілізацію своїх громадян. Однак наголошує, що це не означає, що інші держави можуть автоматично відмовляти українським чоловікам у захисті.
«Той факт, що обов’язкова військова служба допускається міжнародним правом в одній державі, не скасовує міжнародних зобов’язань інших держав щодо забезпечення міжнародного захисту», – йдеться у зауваженнях комісара.
Він також підкреслює, що тимчасовий захист був запроваджений через загальну ситуацію в Україні, а не для окремих категорій людей.
«Виключення цілої групи людей лише за ознакою статі й віку потребує обґрунтування, відповідно до міжнародних стандартів недискримінації», – зазначено в документі з посиланням на статтю 14 Європейської конвенції з прав людини і статтю 1 Протоколу №12.
Окремо комісар звертає увагу на те, що питання військової служби можуть бути підставою для розгляду індивідуальних заяв про міжнародний захист.
За його словами, людина загалом не вважається біженцем лише тому, що ухиляється від військової служби або боїться брати участь у бойових діях.
Водночас у випадках, коли умови служби або покарання за ухилення можуть становити переслідування – наприклад, через непропорційне покарання, дискримінацію, катування чи нелюдське поводження – такі обставини можуть бути підставою для міжнародного захисту.
Комісар також рекомендує державам враховувати потреби людей, які реалізують право на відмову від військової служби за переконаннями, і можливість проходження альтернативної служби.
Зауваження від комісара Ради Європи не мають прямої сили для законодавства Євросоюзу і не є обов’язковим до виконання, оскільки Рада Європи (не плутати з Радою ЄС, інституцією Євросоюзу) – це міжнародна організація, до якої входять 46 країн, включно з усіма державами ЄС й Україною.
Водночас документ має значну політичну й правову вагу: комісар Ради Європи оцінює відповідність рішень держав їхнім міжнародним зобов’язанням у сфері прав людини, а його висновки часто використовують під час розгляду справ у національних судах і в Європейському суді з прав людини.
Наразі механізм тимчасового захисту, який ЄС активував після початку повномасштабної війни Росії проти України у березні 2022 року, діє до 4 березня 2027 року. Він надає громадянам України та окремим категоріям інших осіб право на проживання, доступ до ринку праці, освіти, медичної допомоги та соціальних послуг у країнах Європейського Союзу.
Під час попередніх обговорень було запропоновано не поширювати майбутнє продовження статусу на нових заявників – чоловіків призовного віку, які прибуватимуть до ЄС після набуття чинності новими правилами.
З початком широкомасштабної збройної агресії РФ проти України та запровадженням в країні воєнного стану і загальної мобілізації було встановлено обмеження для військовозобов’язаних та призовників чоловічої статті віком від 18 до 60 років у праві на виїзд за кордон.
Влітку 2025 року Україна дозволила виїзд за кордон чоловікам, які не досягли призовного віку – від 18 до 22 років.
Більше новин
Виглядає як гниле листя і не має повік: що це за дивовижна істота
Тарілка рису чи картоплі: дієтологи пояснили, що корисніше вибрати на обід
На Полтавщині через удар РФ виникла пожежа на промисловому об’єкті – ДСНС